У магазині https://millefleur.in.ua Ви знайдете не тільки популярні товари для рукоділля від відомих виробників, а також велику кількість ексклюзивних товарів.
– «Я вас вітаю у проекті «Вінниця Business Hub». Це спільний проект, започаткований компанією «Глянець». Компанією, яка займається створенням та обслуговуванням сайтів, забезпечує хостинг-платформи. А з другого боку – це агенція KvitenProduction. І «Вінниця Business Hub» – це цікаві і цікавющі історії з розвитку бізнесу серед вінницьких підприємців. Чому саме вінницьких? Тому що компанія «Глянець» – вінницька. І KvitenProduction також має вінницьке походження. Це спільний проект, який адресований, в першу чергу, вінницьким підприємцям для розвитку місцевого підприємництва. Але, в решті решт, я думаю, він буде цікавий всім тим, хто взагалі бажає побудувати власний бізнес, свою справу. Скажу відверто, я, як чоловік, ніколи не розділяв справи на чоловічі і жіночі. Мені не складно стати біля плити і приготувати вечерю. Мені не складно допомогти дружині в тій чи іншій справі. Так привчила мене мама. В дитинстві я навіть вчився вишивати. Але навіть тоді я не міг собі сказати, що знаючи, що існує таке поняття як вишивка, що на сьогоднішній день вишивка – це ціла індустрія. Оскільки існує маса людей, які захоплюються вишивкою, ну як з точки зору мистецтва, з точки зору сублімації свого внутрішнього «Я», з точки зору творчості. То була заснована, так вона сама собою заснувалась. Часто так буває, якщо є попит, є і пропозиція, ціла індустрія того,що сьогодні працює для людей, які займаються вишивкою. Наша сьогоднішня зустріч присвячена якраз саме цій темі – вишивка. Але вишивка в бізнес-контексті. Сьогодні ми з вами зустрічаємось з Вікторією Попович. Співвласницею інтернет-магазину «MilleFleu»r. Вікторія, привіт.
– Доброго дня.
– Я навмисно зробив таку досить довгу передмову для того, щоб людей підготувати. Ну ти знаєш: чим більша і цікавіша книга, тим більша в неї передмова. Вікторія, я знаю, що ти до свого бізнесу прийшла саме спочатку через те, що ти сама вишивала і була захоплена цією справою. На якому етапі ти захопилась? Хто тебе привчив до цього? Звідки з’явилось оце бажання вишивати?
– На сам перед, мені здається, це було привито ще в школі. На уроках праці нам показували, демонстрували вишивки і ми вивчали якісь такі стібки дуже прості. Якісь орнаменти вишивали. В мене збереглись деякі вишивки.
– Ну знаменита вишивка «хрестиком».
– Хрестиком, так. Традиційна, українська. Орнаменти. В мене є рушничок невеличкий з тих часів. Ось. Але з часом це забувається. Ти ідеш навчатись далі. І напевно більшість, в тому числі і я, вишивальниць починають знов вишивати десь у декретній відпустці. Ну і більше часу вільного, коли дитина спить. І тобі треба чимось зайнятись, а хатні справи уже всі в ідеалі зроблені. І тому, десь біля дитинки ти береш п’яльці, тканину і починаєш вишивати. І так я згадала, що я колись у школі вишивала. І я думаю: «Я спробую». Це як з велосипедом. Не забувається, як робиться хрестик. Але я нагадала собі якісь певні правила в вишивці є. Я відновила в пам’яті ці правила. І приступила до вишивки.
– Те, що називається «технологією вишивки».
– Технологією, так. Але, ви знаєте, технологій дуже багато, я намагалась нагади елементарне хоча б. Але ми вишиваємо для себе. Це заспокоює, знімає стрес. Дуже багато вишивальниць дійсно мають якусь стресову роботу. І тому вони так релаксують. Скажемо так.
– Так-так. Психологи кажуть, що якщо є якась певна напруженість, оці тактильні речі, якими займається людина, вона не те, щоб розряджається, вона заспокоюється, врівноважується.
– І десь в цей час я мріяла про те, щоб мати власну справу. Я тоді працювала в банку. І це теж робота стресова. Але тоді я, напевно, не ототожнювала своє хобі і свою мрію про власну справу. Лише з часом до мене прийшла ідея. І вона якась спонтанна була. Справа в тому, що я пішла у другу декретну відпустку і тоді в мене була дуже велика перерва у вишивці. А для цього потрібно натхнення. Це така творчість. Тому я за натхненням….
– І в процесі, коли був вільний час, я спробую так забігти в перед, ти перебирала якісь речі, наводила лад і «Ах - вишивка моя. Це ж я робила!». Так?
– Так.
– І тут опа! А чому б і ні?
– Але це було трішки цікавіше. Тому що, я натрапила на популярні за кордоном нитки ручного фарбування. Я вам про це не розповідала)))
– Дуже цікаво.
– І вони були на стільки популярними! Мене це здивувало. Чому саме? Тому що, вони в якісь певній довжині містять в собі або багато відтінків одного кольору, або навіть декілька кольорів. І так створюється якісь певний візерунок.
– Тобто мається на увазі – один моток ниток може також мінятись в якихось дрібних нюансах кольору. Так?
– Відтінки від темнішого до світлого або кольори мають спільний один колір основний. Тобто не контрастні кольори.
– І коли це зрозуміла, ти відчула смак… Аромат творчості)))
– Я взнала скільки вони коштують. Я подумала, що можливо у мене вийде. Це ж якась людина фарбує своїми руками. Тому, я думаю, в мене теж є руки. Я теж зможу ще зробити. І тому я спробувала пофарбувати нитки і в мене вийшло!
– Он як.
– Так. Я подумала, що треба проаналізувати чи є попит на українському ринку на такі нитки. Так, він був. Але дівчатам доводилась купувати ці нитки за кордоном, сплачувати доставку. І тому це було дуже дорого і трохи не доступно більшості населення, для більшості вишивальниць. Я спробувала пофарбувати якусь таку невеличку партію і тоді почала думати, де реалізувати. Якийсь мав бути майданчик. Тоді осередком спілкування вишивальниць стали соціальні мережі. Вони витісняли вимираючі, вже на той час, форуми. І я вирішила, що я спробую через соціальні мережі це зробити. І в мене знов вийшло! Тоді з’явилась назва «MilleFleur». Тому що «MilleFleur» в перекладі з французької – мільйон квітів. Але можна інтерпретувати як мільйон кольорів. Я обрала цю назву. Вона дещо складна, мені здається, для наших вишивальниць, але вони вже звикли. Ось.
– Звучить красиво.
– Ось так моє хобі стало моїм бізнесом. На той час дуже маленьким і дуже творчим.
– Я представив тебе одразу як співвласницю саме інтернет-магазину. Ну, не секрет, що значна кількість підприємців чи людей мають тягу до традиційного бізнесу. Тобто, магазин. А ти, все ж таки, практично і започаткувала бізнес одразу в мережі. Практично. От ти сказала – розповсюдження в соціальних мережах. А нині ще і сайт. Тобто, сайт MilleFleur, який і представляє твій інтернет-магазин. Чому так? Чому немає осередку традиційного: магазинчику, відділу?
– Я працювала в банку, який славиться своєю технічною передовою технологією у всьому. Мені це все було доступно. Я вже на той час, близько 2010 року, вже намагалася робити покупки за кордоном в інтернет-магазинах. В нас ще тоді це тільки зароджувалось – інтернет-торгівля. І тому я чомусь мріяла саме про інтернет-магазин. Тому що це якась така нова технологія. Вже в 2014 році я, мріючи про інтернет-магазин, відкрила спочатку в соціальних мережах. Тому що, інтернет-магазин, мені здавалось, що це дуже дорого і я не зможу таке зробити, це мені не по силам. Але з часом мені стало тісно в соціальних мережах, стало більше товарів. До пофарбованих мною ниток додались звичайні, потім тканина, аксесуари, інструменти. Асортимент став великий і стало не зручно ні мені, ні покупцям робити це в соціальних мережах. Я тоді задумалась, що мені потрібен інтернет-магазин.
– Якась платформа.
– Так.
– Саме платформа. Ну і плюс, ти знаєш, я також розумію, чому магазин не традиційний. Він, ну уявімо собі, ти зробила б його на Тяжилові, на Вишенці. В результаті він мав би регіональний характер. Тобто, переважно ті, хто жили б на Вишенці, вони б туди заходили. Час від часу щось купували. І сумнівно, щоб жителі Тяжилова, чи якісь майстрині їхали б сюди заради мотка ниток. А інтернет-магазин – він має широку географію. Якщо ти вірно позиціонуєш цей магазин, географія твоїх клієнтів зростає. Вона практично росте, це може бути весь світ. Зважаючи на сучасні можливості логістики. Добре. Коли формували сайт, я так розумію, що ви обирали партнера для створення сайту. Ви обрали саме «Глянець». Яка це історія?
– Ні.
– Спочатку ні. Хто був першим?
– Спочатку був Prom. Тому що, на той момент мені здавалось це найпростіше. Там вже є платформа. Там вже є шаблони. Там простіше розібратися людині, яка не є програмістом. І швидко наповнити сайт. До речі, я наповнила сайт за 3 дні, здається. Чим дуже здивувала співробітників Prom. І це я могла зробити власноруч. Так як я це бачу. На даний момент це було не дорого, швидко і тоді мені вистачало функцій, які були на Prom. Але з часом і там мені стало тісно.
– Ну так, бо це був простий конструктор сайту, який був обмежений в функціоналі. Зрозуміло, що розвиток бізнесу потребував сайту з більшим функціоналом і ви знайшли «Глянець».
– Так.
– Як це сталось? Як ви його знайшли? Він вас знайшов, ви його знайшли?
– Як і все в інтернеті можна знайти. І пошук самих претендентів на партнерство не зайняв багато часу. Більше часу в мене пішло на аналіз їхніх пропозицій. Зазвичай, десь все на рівні: по тарифам, по додатковим послугам, які вони надають. Але для мене ще було важливо подивитись їх портфоліо. Які саме сайти вони створюють. І не просто подивитись візуально як вони виглядають. Це важливо, але важливі функції сайту.
– Функціонал.
– Тому що, між сайтом і інтернет-магазином є дуже велика різниця.
– Безумовно.
– Інтернет-магазин на багато більше функціональний. І тому я переходила на сайти, які пропонували переглянути мені ці розробники. І нажимала кнопки, переходила, перевіряла, як працює. Я нічого не замовляла. Хоча деякі сайти мене зацікавили. Потім я звернула увагу на сам сайт розробників. Це їх обличчя. Правильно, він має бути і гарний, і функціонувати гарно. У нього не має бути ніяких помилок. І ще для мене було важливо спілкування, індивідуальний підхід. Чого не було у Prom. Тому що, там більше якась масовість, а мені потрібні були такі функції, я дуже хотіла, щоб система, в якій працювали розробники була достатньо гнучкою, щоб виконати всі мої примхи. Це навіть не назвеш побажаннями. І тому, напевно, я вибрала якихось лідерів, які мені сподобались. Вирішальним фактором, перш за все, стало місце розташування компанії, яка була серед лідерів. Це моє рідне місто, тому я вибрала «Глянець».
– Ще раз нагадаю нашим глядачам про те, що ми ведемо розмову з Вікторією Попович. Вона співвласниця інтернет-магазину «MilleFleur». Це магазин аксесуарів і товарів для вишивки. Ми акцентуємо сьогодні увагу не на творчості Вікторії, хоча вона сама майстриня вишиванки. І от за нашими спинами чи поруч з нами ви бачите і роботи, які виконувала сама Вікторія. Отже, вона майстриня висококласна і вона веде майстер-класи в мережі, між іншим. Спілкується зі своїми глядачами, партнерами, клієнтами. Але ми сьогодні наголошуємо саме на бізнес-моделі, яку обрала Вікторія. А це – інтернет-магазин. Отже, «Глянець» вам удосконалив вже існуючий сайт чи розробив абсолютно новий?
– О, ні. Про удосконалення взагалі не іде мова. Мені здається, що якщо ви маєте партнерство з якимось розробником або ви залишаєтесь з ним, або ідете, якщо до іншого, то і відкриваєте новий сайт. Це дуже важко переробляти. Легше зробити щось нове. І, тим паче, платформа Prom специфічна, якщо ти ідеш – то вже назавжди. Мені здається, повернутись туди важко. І тому ми вирішили зробити абсолютно новий сайт. Ми зберегли домен millefleur.in.ua. Це було дуже важливо. Я дуже хотіла, щоб він був саме in.ua.
– Кольори?
– Кольори сайту так. Там забаганки будь-які виконувалися. Стосовно дизайну – взагалі.
– Отже, доменне ім’я у вас?
– millefleur.in.ua. В Україні.
– Круто.
– Так, це було задумано одразу ж, коли я вперше купувала домен, я мала можливість обирати.
– Між іншим, хотів запитати. Ви обрали «MilleFleur» назву. Я так розумію, що це дуже розповсюджене французьке слово, як ти там казала: курка MilleFleur, різновид тканини. Я так думаю, що у французів ще щось називається мільфльором. І от коли обирали домен, він міг бути зайнятий, чи просто in.ua виявився вільним?
– Мені здається був зайнятий тільки millefleur.com. Інші були вільні. Але якось так було по рідному назвати in.ua.
– Так.
– Якось мені було дуже близько і я продовжила його на 5 років зараз, щоб ніхто не забрав.
– Ні-ні. Мені здається це круто. Представляєш, там навіть французи: «MilleFleur. Іn.ua. Ага! Що ж там з мільфльором роблять в Україні?».
– Так.
– Просто момент такий. Навіть в самому доменному імені є певна така легка провокація.
– Так
– Такий хук, гачечок, як кажуть британці. Скажи мені, на сьогоднішні день. Я розумію, що сайт – це жива істота мережева. Бізнес розвивається. З’являються нові потреби. На скільки ти задоволена на сьогоднішній день функціоналом і тим, що створив «Глянець»? От вони створили початкову версію сайту з певним функціоналом. На скільки ти задоволена як працює сайт?
– Я повернусь трохи назад і, так як ми, можливо, нас буде дивитись хтось, хто хоче відкрити сайт. І важливо, для того, щоб відкрити сайт таким, як ви його бачите, треба уявити спочатку, що він має містити, які він має виконувати функції. А так як я вже мала досвід певний, я знала, які є недоліки у цих систем, і я знала, що я хочу. Я детально виклала ці всі побажання в анкеті, яка передує технічному завданню. І ми ще доопрацьовували сайт рік, напевне. Постійно щось додаючи. Доопрацювання були щомісяця, напевне. На разі, доопрацювання десь раз у півроку. В тому році було десь раз в 3 місяці. Ми консолідуємо всі свої побажання, спостереження. Якщо десь якась критична помилка, яка заважає роботі сайту, то ми вирішуємо її одразу. Ми не відкладаємо її у довгий ящик. Ми одразу відправляємо, що є така помилка. І, зазвичай, на протязі декількох годин помилка ця виправляється.
– Отже, я так розумію, що «Глянець» створив сайт і він його і обслуговує.
– Так
– Я маю на увазі, що зрозуміло – контентом наповнюєте ви. Це суто ваша справа. А саме функціоналом сайту опікується ваш партнер «Глянець».
– Так.
– Тобто, в вашому штаті немає людини, яка б цим займалась. Вона, напевно, і не потрібна. Бо ви ж звертаєтесь до «Глянця» час від часу аби він виконав якісь ваші нові забаганки. Яка, між іншим, була остання забаганка до «Глянцю»?
– Останніх 30))) Я краще розповім, напевне, як саме ці забаганки з’являються.
– Так, це дуже цікаво.
– Мені здається, що це допоможе тим, хто має сайт і хоче його розвивати. По-перше, я завжди купую онлайн: собі, с’імї, у бізнес. Я все намагаюсь купувати онлайн.
– Оскільки ти вже призвичаїлась продавати онлайн, ти вже призвичаїлась і купувати онлайн.
– Так. І я вже роблю це професійно. Я роблю це в Україні і за кордоном. Дуже важливо бачити інші сайти з середини, як клієнт, бачити ті функції, які вони пропонують. Я не можу сказати, що ми в Україні, наша індустрія чимось гірша. Ні. Наразі я можу сказати,що ми дуже швидкими темпами розвиваємося. Тому що, є сайти за кордоном, які поступаються на декілька сходинок. Але є такі сайти передові, я там постійно щось купую, щоб подивитись якісь новинки. Що вони ще придумали для своїх покупців. І неодмінно реалізую це на нашому сайті. В цьому мені, звичайно, потрібна професійна допомога. Я сама цього не можу. Але я постійно ці ідеї генерую. Я, співробітники . Я прислухаюсь до клієнтів. Вони дуже часто радять. Тому що, теж купують і в нас, і за кордоном. І ми це все консолідуємо, оформлюємо, надаємо форму цим доопрацюванням, щоб нас могли зрозуміти. Ось. І направляємо, розставляємо пріоритетність.
– Вікторія, одна з небезпек мережевої торгівлі інтернет-магазинів, ну це не те, коли ти купуєш якісь гаджети, в принципі, майже на 100% знаєш, що тобі прийде. А у вашому випадку є певна складність.
– Так.
– Коли людина щось купує, вона побачила. Я розумію,що ви намагаєтесь, роблячи предметну зйомку, демонструючи ваші товари на сайті. Але ж розумієш, гаджети у всіх різні, налаштовані по різному. Одна і та сама нитка може, несподівано, мати різні кольорові забарвлення. Як ви вирішуєте ці питання? Чому? Тому що людина купує, а тут виявляється не зовсім те.
– Я наведу приклад .
– Є ж така небезпека.
– Так. Це 100%. Є проблема і в сприйнятті кольору, і у тому, як людина позиціонує малиновий чи це рожевий. Так? І ось тому вербально буває важко пояснити. Наприклад, є тканина перміну. У неї є шоколадні кольори: темний шоколад, молочний шоколад, білий шоколад і вишневий шоколад.
– Як ти перед зустріччю пожартувала: «А мені шоколадний шоколад».
– Так.
– А що це «шоколадний шоколад»?
– Я думаю, що це темний шоколад. Тому ми вирішуємо ці питання поступово. Наприклад, є популярна така DMC, яка виготовляється у Франції і це така стала палітра. Можна придбати карту кольорів цієї нитки і ми, наприклад, тканину співвідносим до цієї нитки. Наприклад, ось цей колір схожий на 938. Який? Шоколадний, до речі. Ось. І ми прописуємо це співвідношення в товарній сторінці, щоб клієнт міг зорієнтуватись, якщо в нього є карта кольорів.
– Так ви надаєте певну подібність і людина може вже порівняти.
– Так, але там немає 100% співпадіння. Та навіть рулон від рулону в тканини може відрізнятись. Не значно. Тому ось такий варіант. Ми виготовляємо власноруч зразки тканини. Вишивальниця може купити їх і мати, власне, всі відтінки тканини і ми зможемо спілкуватись: «– А це подібний до ось того 513 Белфаста, який у мене є?
– Так, але він трішки світліший, темніший, або тепліший колір, холодніший колір».
Тому ми знаходимо якісь певні рішення. І стосовно, чому я саме приклад тканини привела, останнім таким доопрацюванням був розширений пошук по тканині. Ця ідея у мене дуже довго зріла. Тому що, я не знала, як ми це зможемо реалізувати.
– Стоп. Дуже цікаво. Що значить «розширений пошук по тканині». Як він реалізується на сайті?
– Тканина має певний каунт – це розмірність тканини. Від неї залежить, якого розміру буде хрестик. Є колір. Ну давайте так: синій, червоний, блакитний. Ї є ще склад тканини. Чи це льон, чи це бавовна, чи це змішана тканина. Ось таких є три характеристики, зазвичай по яким обирає вишивальниця собі тканину.
– І це розширений пошук по конкретному найменуванню дає в цій категорії і людина, вивчаючи ці категорії….
– Дає вибір.
– Вибір, так. І людина може вже обрати.
– Якось звузити ось цей великий вибір, тому що,….
– Конкретизувати.
– Більше 500 найменувань тканини.
– Отже, функціонал – це «Глянець». Зрозуміло. Але ти зараз навела дуже багато прикладів того, як цей функціонал в свою чергу наповнюється певним контентом, як це модно сьогодні казати. Так? А ми скажемо українським словом – змістом. Бо сайт наповнюється змістом: нові товари, нові пропозиції, спілкування з клієнтами, спілкування з партнерами, ну і т.д. Все, що робить інтернет-магазин. Хто це здійснює? Є конкретна людина, яка відповідає за спілкування з клієнтами, опрацьовує листи і комусь їх пропонує. Є інша людина, яка займається тим, що розміщує нові позиції, прибирає старі позиції. Тобто, як це відбувається в техніці роботи з сайтом. Хто у тебе цим займається?
– Ви правильно сказали раніше, що це організм. І він потребує точно не одної людини. Контент мусить зараз бути інформативним. Достатньо інформативним, для того, щоб клієнт міг обрати той товар чи інший, і мати повну інформацію по цьому товару. Тому там має бути фотографія. Фотографую, зазвичай, я. Якщо цей товар можливо сфотографувати. Або, якщо гарна фотографія є у виробника, ми беремо фотографію у виробника. Текст, зазвичай, - це творчість. Він має містити якісь певні характеристики товару. Але, за бажанням, можна додати щось своє. Це має бути ціна обов’язково. І цим, зазвичай, займається контент-менеджер . Теж така сучасна професія, якої, до речі, немає серед професій України затверджених. Тому у нас він називається товарознавець. Ось.
– Вашого інтернет-магазину)
– Так. Є людина, яка цим займається. Вона шукає матеріал, який може додати до товарної сторінки. Я залучаю клієнтів до створення товарних сторінок. Яким саме чином? Це відгуки про товар. І, якщо ми говоримо, про вишивку, а ми про неї теж говоримо, є вишиті картини. І, зазвичай, прев’ю картини, до того, як її вишили – не інформативне. А ось коли вишита, оформлена робота, гарно сфотографована, завжди може прикрасити сторінки сайту.
– І це ще один вид мистецтва – предметної фотографії.
– Так.
– Якщо стосується спілкування з клієнтами, то для цього є менеджер, який спілкується з клієнтами. Вони мають бути професійні. Вони мають розбиратися як у вишивці, так і в тому, як відбувається бізнес-процес в інтернет-магазині. Тому навчання це дуже важке. Від 3 до 6 місяців потрібно.
– У зв’язку із цим іще одне питання: а маркетингові фішки? Одна справа, людина час від часу відвідує сайт, знайомиться з оновленнями. Але, скоріш за все, є якісь улюблені клієнти, якісь цікаві партнери, в яких ви зацікавленні на стільки, що раді були б їм повідомити про якесь оновлення. Чи клієнт, наприклад, щось замовляв. У вас цього не було і ви нарешті привезли. Якусь особливу нитку з Японії. Якийсь особливий свіжий колір тканин із США, чи з Китаю. Які маркетингові ходи ви використовуєте в такому спілкуванні? Чим повідомляєте? Чим користуєтесь?
– Ми спробували….
– Електронним листом, смс..
– Та я зрозуміла, про що ви говорите. Комунікація з клієнтом – це надзвичайно важливо. В нас творчі клієнти, тому вони, зазвичай, люблять спілкуватись телефоном.
– Почутись.
– Так, поспілкуватись, обсудити новинки, отримати пораду. Професійну, до речі. Всі дівчата, які працюють – всі вишивають. Тому клієнти мають можливість отримати професійну пораду.
– Це, між іншим, дуже і дуже важливий акцент. Зверніть увагу, практично весь колектив, і ми це обговорювали іще до нашої зустрічі з Вікторією, всі, хто працює – це вишивальниці. Тобто, вони спеціалістки. Вони зможуть порадити професійно, на дотик, на погляд , на смак, на запах.
– Так. І тому, спілкування дуже важливо в телефонному режимі, це електрона пошта. Тому що це ділова переписка. І це важливо, якщо питання стосується оплати, доставки замовлення. Важливо, щоб було якесь підтвердження. Тому є автоматичні листи. Часто ми переписуємося з клієнтами, якісь узгоджуємо питання: додати до замовлення, відняти. У нас має бути якесь підтвердження. Документальне бажано. Особливо, що стосується оплат замовлень. Також соціальні мережі. Повертаємось до того питання.
– Ви залишили собі нішу в соціальних мережах.
– Так. Там осередок спілкування. І тому вишивальниці всі там, і хештеги всі там спеціальні вишивальні.
– Оскільки творчість – це спілкування, куди без соціальних мереж.
– Наприклад, #вишиваєУкраїна, #вишиваєВІнниця. Можна подивитися роботи вінничанок, які вишивають. Ось. Тому ми спілкуємось в соціальних мережах. Це дуже важливо. Комунікація на сам перед. Ми запитуємо у клієнтів чи їм подобається сайт, що би вони хотіли змінити в сайті, що їм не подобається. І найкращі варіанти ми, звичайно, реалізуємо.
– Звертаю вашу увагу ще раз. Скоріш за все і, можливо, нас також зараз дивляться, можливо і в запису, відповідно ті, хто захоплюються вишиванням. І для вас відкриття інтернет-магазину «MilleFleur» це справжнє одкровення і відкриття. Тому, запам’ятайте ось ці хештеги, де можна знайти «MilleFleur». Окрім того, просто набираєте millefleur.in.ua, це #вишиваєУкраїна, #вишиваєВІнниця. Там ви зможете безпосередньо поспілкуватись зі спеціалістом Вікторії Попович, яка є співзасновницею інтернет-магазину «MilleFleur». Вікторія, будемо завершувати нашу зустріч. Давай ми спробуємо завершити її чимось дуже корисним. Зараз ми спробуємо дати кілька порад, але порад, можливо не стільки порад для успіху, скільки порад, які б позбавили людей якихось помилок. І акцентуємо увагу не на тому, хто, можливо, хотів пов’язати своє життя і свою творчість із вишивкою, а саме тих, хто формує свій бізнес у мережі, створює інтернет-магазин. Тобто, є якісь загальні чинники для всіх? Які б виділила три основні помилки, які б ти радила не робити тим, хто створює свій інтернет-магазин?
– По-перше, порада: мені здається, що для тих, хто створює, для тих, хто вже створив і хоче розвиватися, перше, треба вміти уявляти інтернет-магазин наразі, як він виглядає для клієнта, для співробітника, для себе.
– Загальне уявлення, концепцію.
– Так. Як він буде виглядати через рік для себе, співробітника, клієнта. Через 3, 5 і т.д. І тому у вас має бути якесь уявлення про кінцеву мету і треба постійно працювати над сайтом
– Пам’ятати, що досконалість – не мета, а процес.
– Так. Збирати якісь ноу-хау, новинки технічні, організаційні, можливо. Спілкуватися з іншими власниками інтернет-магазинів. Дуже корисно. Якщо вони у іншій сфері – байдуже. Технічні якісь можливості можна реалізувати. Немає значення, що ви, власне, продаєте.
– Перша порада?
– Перша порада – завжди уявляти сайт.
– Yes.
– Бачити його. Друга порада – завжди, якщо ви вже маєте сайт, користуватись ним як клієнт. Щодня. Оформлюєте для себе замовлення. Це дуже важливо. Оформлювати на різні товари, якщо є якась специфіка у товарів. Для того, щоб знаходити помилки. Для того, щоб розуміти, чи клієнту зручно. І тоді розвиватися. А якщо ви його тільки створюєте – походіть на свої улюблені сайти. Подивіться, що в них є цікаво, що корисного, зручного для вас в першу чергу. Тезисно запишіть. Це вам дуже допоможе, коли ви будете формувати анкету до технічного завдання. Обов’язково майте 10 сайтів, які вам подобаються і постійно їх відвідуйте, щоб бачити як вони постійно розвиваються.
– Спробуйте сформулювати це. Тобто, це означає, що не робіть помилки і не висмоктуйте все з пальця. А, якщо є якісь сумніви в тому, що ви не знаєте як, подивіться, як зроблено іншими, і уже маючи платформу, відповідно позбавитесь від помилки, яку можете зробити. Нарешті третє.
– І третє, напевне, - завжди довіряйте професіоналам цю роботу. Як знайти професіонала – я розповідала вже. Мені здається, що ви можете дещо робити самостійно, але треба знайти комунікацію з розробником і постійно підтримувати спілкування. Важливо не просто говорити, що ви щось бажаєте. Пояснювати, чому ви це бажаєте. Тоді розробникам буде легше це зробити і вони будуть уявляти разом з вами, який це магазин зараз, через рік, 3, 5. І буде завжди з вами вашим партнером.
– Супер. Така життєва аксіома: «Кожен має знати дещо про все і все про дещо». Розуміючи, що ви не можете знати все про все, коли ви створюєте сайт – довіртесь спеціалістам. Не робіть помилки і не думайте, що ви можете все. Я думаю, що життя вас одразу направить в те русло, яке має бути. Вікторія, я дякую. Була змістовна, класна, цікава розмова. Сподіваюсь, що ті, хто збираються створити свій власний інтернет-магазин, звернуть увагу на ці, насправді, корисні і практичні моменти, які ми обговорювали з Вікторією стосовно її досвіду. Я хочу сказати, успішного досвіду. І співпраці з компанією, яка обслуговує її сайти. Завдяки, власне якому, Вікторія реалізує частково свій бізнес. Є ідея, а є технічна сторона. Я нагадаю нашим слухачам, що в проекті «Вінниця Business Hub», який започаткований спільно компанією «Глянець». Це компанія, яка забезпечує створення, обслуговування сайтів, хостинг-платформу. І творчою студією KvitenProduction. Це «Вінниця Business Hub» і ми проводили розмову з співвласницею сайту і одночасно інтернет-магазину millefleur.in.ua Вікторією Попович. Дякую.
– І я вам дякую.»
Інтерв’ю проводив Юрій Квітень
Замовити сайт зараз!
Ваш майбутній сайт занадто гарний, щоб належати комусь іншому